Ендометріоз — хронічне, нерідко виснажливе захворювання, за якого тканина, схожа на слизову оболонку матки (ендометрій), виявляється за її межами. За різними даними, на нього страждають 10–15% жінок репродуктивного віку, а в групі жінок із болісними менструаціями та безпліддям — до 30–50%. Водночас середній термін від перших симптомів до встановлення діагнозу становить 7–10 років. Це неприпустимо довго.

10-15%
жінок репродуктивного віку
7-10
років у середньому до діагнозу
40%
пацієнток із безпліддям
95%
ефект від лапароскопії при больовому синдромі

Що таке ендометріоз

У нормі ендометрій вистилає порожнину матки й щомісяця, якщо вагітність не настала, відшаровується — це менструація. При ендометріозі аналогічна тканина розташована поза маткою: на яєчниках, маткових трубах, очеревині, кишечнику, сечовому міхурі, у рідкісних випадках — у легенях і навіть у мозку. Ці «ектопічні вогнища» також реагують на гормональні цикли: набрякають і кровоточать. Кров не може вийти назовні — вона спричиняє запалення, утворення спайок і поступове «склеювання» органів.

Форми ендометріозу

Стадії ендометріозу (за AFS/ASRM)

I
Мінімальний
II
Легкий
III
Помірний
IV
Тяжкий

Стадія не завжди корелює з вираженістю симптомів: деякі жінки з IV стадією переносять захворювання легше, ніж пацієнтки з I стадією.

Симптоми ендометріозу

Симптоматика варіабельна — від практично безсимптомного перебігу до виснажливого болю:

Ендометріоз — не «просто болісні місячні»: Якщо біль під час менструації настільки сильний, що заважає жити, працювати чи навчатися, — це не норма. На жаль, багато лікарів і самі жінки роками сприймають це як «звичайне» явище, втрачаючи час для діагностики.

Діагностика ендометріозу

Остаточний діагноз ендометріозу встановлюють хірургічно — під час лапароскопії з біопсією. Однак попередня діагностика дає змогу сформувати обґрунтовану підозру:

Клінічна діагностика

Інструментальна діагностика

Лапароскопічна діагностика

Лапароскопія дає змогу безпосередньо оглянути черевну порожнину, виявити вогнища ендометріозу, оцінити їхню поширеність і взяти біопсію для гістологічного підтвердження діагнозу. Діагностична лапароскопія одночасно стає лікувальною — виявлені вогнища висікають.

Методи лікування ендометріозу

1. Гормональна терапія

Пригнічує естрогенову стимуляцію вогнищ ендометріозу та зменшує больовий синдром:

Гормональна терапія не ліквідує вогнища, а лише пригнічує їхню активність. Після відміни препаратів симптоми, як правило, повертаються.

2. Лапароскопічне хірургічне лікування

Лапароскопія — «золотий стандарт» хірургічного лікування ендометріозу. Цілі операції:

Радикальне висічення вогнищ (а не коагуляція) асоційоване з тривалішою ремісією больового синдрому та кращими репродуктивними результатами. Рецидив після операції протягом 5 років — близько 20–30%, за медикаментозної підтримки — значно менше.

Ендометріоз і безпліддя: У жінок з ендометріозом, які бажають завагітніти, операція підвищує ймовірність спонтанної вагітності при I–II стадії. При тяжкому ендометріозі оптимальна тактика після операції — ЕКЗ. У кожному конкретному випадку питання вирішують індивідуально разом із репродуктологом.

3. Комбіноване лікування

Оптимальний підхід при рецидивному й тяжкому ендометріозі — операція з подальшою гормональною терапією. Це подовжує безрецидивний період і знижує ризик повторного хірургічного втручання.

Життя з ендометріозом: практичні поради

Чому важливо звернутися до досвідченого хірурга

Якість лапароскопічної операції при ендометріозі критично залежить від досвіду хірурга. Неповне висічення вогнищ — головна причина раннього рецидиву. Операції при ГІЕ з ураженням кишечника потребують найвищої кваліфікації та нерідко участі команди фахівців. Обирайте хірурга, який спеціалізується на ендометріозі й має досвід складних лапароскопічних операцій.